Проведення процедури еко при ендометріозі

Проблема безпліддя завжди буде актуальною. ЕКО при ендометріозі дозволило багатьом жінкам зачати дитину і насолоджуватися материнством. Що ж це за проблема така - ендометріоз? Чому він призводить до безпліддя і як екстракорпоральне запліднення допомагає з цим впоратися?

Що таке ендометріоз

Ендометріоз - це далеко не рідкісна гінекологічна патологія. Вона характеризується патологічним розростанням ендометрія (внутрішнього шару матки) і подальшим виникненням запалення в оточуючих тканинах. Іншими словами, клітини, які здатні раз на місяць провокувати кровотечу, з`являються в якихось інших органах. Залежно від того, чи належать ці органи до статевої системи чи ні, розрізняють:

• генітальний тип: виникнення клітин внутрішнього шару матки в яєчнику, шийці матки, трубі і т. д .;
• екстрагенітальний тип: поява клітин ендометрія в шлунково-кишковому тракті, сечовидільної системи та в інших органах.

Генітальний ендометріоз, в свою чергу, підрозділяється на зовнішній (уражається шийка матки, піхву, труби або яєчники) і внутрішній (уражається тіло самої матки).

Виникає ендометріоз в основному у жінок фертильного віку. Причини цієї хвороби ще до кінця невідомі. Найбільш ймовірними вважаються наступні:

1. Гормональний дисбаланс. Достовірно відомо, що ендометрій патологічно розростається тільки на тлі будь-яких гормональних порушень.
2. Порушення роботи імунної системи. Лейкоцити в нормі повинні знищувати клітини, чужорідні для тієї чи іншої тканини.

Вкрай рідко буває так, що ендометріоз протікає безсимптомно. У більшості випадків жінки відзначають у себе такі симптоми:

• болі внизу живота, що наростають до кінця циклу і особливо сильні під час місячних (часто іррадіюють в спину, ногу або пряму кишку);
• хворобливі відчуття під час статевого акту (характерні для генітального ендометріозу);
• часті запори, аж до кишкової непрохідності;
• тривалі місячні (виділення, що мажуть до і після менструації);
• нерегулярність циклу (іноді навіть кровотечі між менструаціями);
• кров`янисті виділення після статевого акту;
• анемія;
• підвищена дратівливість, депресія;
• кровотечі з уретри або прямої кишки під час місячних (характерно для екстрагенітальної ендометріозу).

Навіть при звичайному огляді гінеколог може запідозрити ендометріоз. Для підтвердження діагнозу можна використовувати різні методи (УЗД, МРТ, кольпоскопія), але основними є гістероскопія і лапароскопія. За допомогою цих методів не тільки візуально визначається вогнище ендометріозу, але і проводиться біопсія, яка вже остаточно підтверджує діагноз.

Існують і інші, менш інвазивні методики, але підтвердити ендометріоз вони можуть тільки в разі його генітального варіанту. Йдеться про пайпель-біопсії. З її допомогою дуже швидко і нетравматичними береться матеріал для дослідження з порожнини матки.

Як вилікувати ендометріоз

Лікування ендометріозу завжди комплексне. Тільки в цьому випадку можна добитися стійкого позитивного результату. Застосовуються медикаментозні методи і хірургічні. З лікарських засобів призначаються гормони:

• Золадекс;
• Декапептил Депо;
• даназол;
• трипторелін;
• Гестринон.

Схеми лікування використовуються найрізноманітніші. У більшості випадків препарати вводяться підшкірно один раз в день, формуючи таким чином якусь лікарську «депо», звідки гормони поступово потрапляють в кровотік, підтримуючи необхідну концентрацію препарату в організмі.

Незважаючи на великий вибір препаратів, далеко не всі різновиди ендометріозу можна ними вилікувати.

З хірургічних способів лікування використовують різні лапароскопічні методи по видаленню вогнищ ендометріозу і відновлення прохідності маткових труб. Найчастіше і до, і після операції проводять гормонотерапію, що значно підвищує шанси на повне одужання.

Незважаючи на досить високий розвиток медицини на сьогоднішній день, ендометріоз все одно призводить до безпліддя, особливо його третя і четверта стадії.

Ендометріоз і безпліддя

Жінки, хворі на ендометріоз, практично в 100% випадків страждають безпліддям. Лише в окремих випадках після тривалого лікування їм вдається зачати дитини. Пов`язано це з безліччю факторів і наслідків, що створюються на цю хворобу:

1. Гормональні зміни, які неминуче супроводжують ендометріоз, порушують абсолютно всі процеси розвитку яйцеклітини і її просування в маткову трубу. Часом через підвищеного вироблення простагландинів і интерлейкинов овуляція може і зовсім відсутні.
2. Запальні процеси, що виникають в черевній порожнині в результаті ендометріозу, дуже часто призводять до утворення спайок. Це може стати причиною не тільки до кишкової непрохідності, а й до непрохідності маткових труб, що теж зводить до мінімуму можливість завагітніти.
3. Порушення з боку імунної системи можуть бути одним з чинників неплідності при ендометріозі. Механізм опосередкований. В результаті зрушень імунної системи утворюються антитіла проти сперматозоїдів, що перешкоджає їх просуванню по статевих шляхах. Імунна патологія в слизової може привести до того, що вже запліднена яйцеклітина не зможе в неї імплантуватися.

Ендометріоз і ЕКО

Метод екстракорпорального запліднення допоміг дуже багатьом жінкам з безпліддям зачати дитину. Не є винятком і ендометріоз. Але важливо розуміти, що це не панацея і 100% гарантії все одно немає.

На тактику проведення ЕКО при ендометріозі впливає безліч факторів:

• тривалість безпліддя;
• вік пацієнтки;
• стан яєчників;
• вид захворювання і його тривалість.

Обов`язково перед проведенням ЕКО жінку обстежують для оцінки її стану. У випадках першого або другого ступеня зовнішнього ендометріозу переважніше вичікувальна тактика. Спочатку жінка проходить повний курс необхідного лікування, а потім протягом року намагається зачати самостійно.

Якщо вагітність не наступає, то після виключення рецидиву захворювання вже вдаються до ЕКЗ. Якщо ж виявляється рецидив ендометріозу, то курс лікування обов`язково повторюють, при необхідності навіть застосовують лапароскопічні методи, але спроби самостійного зачаття вже не проводять. Слід зауважити, що тактики вичікування дотримуються, якщо жінці не більше 35-ти років. В іншому випадку до ЕКО вдаються негайно.

Якщо при зовнішньому ендометріозі першого та другого ступеня є підтверджена непрохідність труб, то до ЕКЗ не вдаються. Спочатку хірургічним шляхом відновлюють їх прохідність, а потім знову робляться спроби зачати дитину самостійно.

На третій і четвертій стадії ендометріозу ЕКО, так само як і в разі немолодого віку пацієнтки, проводиться відразу. Весь процес в цьому випадку здійснюється максимально довго, щоб отримати якомога більше здорових яйцеклітин.

У всіх ситуаціях, перш ніж провести екстракорпоральне запліднення, проводиться повне обстеження і попередня підготовка.

Обов`язково лапароскопически оцінюють стан статевої системи, перевіряють наявність і стан вогнищ ендометріозу, проводять медикаментозну стимуляцію, сануючих вогнища хронічних інфекцій та ін.

У деяких випадках (особливо якщо вік старше 35 років) замість ЕКО можна використовувати інший метод під назвою ІКСІ (від англійської абревіатури ICSI, що на російську мову перекладається як інтрацитоплазматична ін`єкція сперматозоїда).

У такій ситуації спеціальною голкою неушкоджений, життєздатний сперматозоїд вводиться безпосередньо в яйцеклітину. Цей метод істотно дешевше, ніж ЕКЗ, і на початкових стадіях захворювання часто дає позитивні результати.