Ознаки та лікування аденоміозу
Після 30 років у багатьох жінок виявляються перші ознаки аденоміозу, при яких клітини слизової оболонки матки, звані ендометрієм, проникають в м`язовий шар матки, прикріплюються там і починають формувати шар ендометрія. Місце ураження набрякає і збільшується. Аденоміоз - це один з видів ендометріозу, тому нерідко можна почути ще одну назву цього захворювання - генітальний внутрішній ендометріоз.
Чому саме у віці 35-45 років з`являються перші ознаки аденоміозу матки? Хоча дослідження активно ведуться, точні причини поки не виявлені, однак простежується чіткий зв`язок між ослабленням імунітету і станом ендометрію. З віком здатність організму до саморегуляції знижується, що і призводить до такого роду захворювань.
На які ознаки аденоміозу варто звертати увагу жінкам?
Найтиповіші ознаки хвороби - це біль і сильне відчуття тяжкості в області таза під час менструальної фази, кілька днів (зазвичай 2-3, іноді до тижня) до і після неї. Крім того, симптоми аденоміозу такі:
- виділення коричневого кольору до і після менструації;
- незвично короткий менструальний цикл;
- збільшення матки або спотворення її форми, яке може проявляти себе відчуттям тяжкості в нижній частині живота, болем і дискомфортом під час статевого акту і після оргазму, тиском на кишечник і сечовий міхур.
У деяких випадках аденоміоз призводить до незвично рясним менструацій і важко протікає передменструального синдрому. А в зв`язку з тим, що аденоміоз дуже часто виявляється при неможливості зачаття, необхідно виключити це захворювання при лікуванні безпліддя.
Чому розвивається аденоміоз?
Аденоміоз стали розглядати як самостійне гінекологічне захворювання не так давно. Тому те, які саме процеси його провокують, ще не до кінця з`ясовано. Клітини ендометріозу реагують на зміну гормонального фону в другій фазі циклу так само, як в звичайних умовах: розростаються, щоб вистилати поверхню, на якій закріпиться запліднена яйцеклітина. Але відбувається це не в слизовій оболонці матки, а в інших її шарах, в даному випадку в м`язовому. З слизового шару при ненастання вагітності клітини ендометрія видаляються при менструації, а ось м`язовий шар позбутися від них не може. В результаті відбувається локальне внутрішній крововилив, яке призводить до запального процесу.
Картина здається цілком зрозумілою, проте до цих пір не вдалося встановити, що призводить до розростання ендометрія за межами слизової оболонки. Хоча прийнято враховувати при дослідженнях спадковість, далеко не всі жінки з генетичною схильністю хворіють аденомиозом.
Хоча єдиної точки зору у медиків і раніше немає, лікарі, виходячи зі своєї практики, роблять певні висновки:
- До захворювання може призвести хронічний стрес і перевтома.
- До неприємних явищ може призводити регулярний фізична праця, особливо що передбачає підняття важких предметів.
- Схильність до розвитку аденоміозу простежується у жінок, що зловживають солярієм і сонячними ваннами.
Якщо у жінки в анамнезі є будь-які хірургічні втручання (аборти, вискоблювання, порожнинні операції на матці), то вона з великою часткою ймовірності потрапляє в групу ризику.
За якими ознаками встановлюється діагноз?
Для точного встановлення діагнозу проводиться огляд пацієнтки за допомогою дзеркал і пальпація. Для дослідження шийки матки проводять кольпоскопію спеціальним приладом. Беруться мазки з піхви і шийки матки, призначаються аналізи крові і сечі. У зв`язку з тим, що медикаменти і оперативне лікування, які призначаються при аденомиозе, мають широкий ряд протипоказань, пацієнткам необхідно проконсультуватися у терапевта і інших фахівців, якщо є будь-які хронічні захворювання.
Для встановлення діагнозу необхідно провести УЗД малого таза, в окремих випадках - лапароскопію і гістероскопію.
Ехографічні ознаки аденоміозу при УЗД
УЗД необхідно проводити тоді, коли області, уражені аденомиозом, набрякають і легше проглядаються, а саме в другій половині циклу.
Ехопрізнакі аденомиоза - це збільшений розмір матки, її куляста форма, підвищена ехогенність на певних ділянках, круглі включення розміром до декількох міліметрів. Включення можуть бути як з підвищеною, так і зі зниженою ехогенності (це означає, що тканина відображає відлуння або, навпаки, поглинає ультразвукову хвилю). Зазвичай це утворення округлої або овальної форми, іноді трубчастої, з нечіткими контурами.
Лікування аденоміозу матки
Перший спосіб лікування - це терапія з використанням комплексу медикаментів і фізіопроцедур, метою якого є відновлення гормонального фону і поліпшення імунітету. Ліки підбираються індивідуально з урахуванням стану здоров`я пацієнтки. Як правило, медикаментозне лікування грунтується на застосуванні гестагенів (гормональних препаратів), особливо якщо лікування пов`язано з подальшим плануванням вагітності. Тривалість курсу до 3 місяців.
При порушенні нормального анатомічної будови показано хірургічне лікування аденоміозу матки. При цьому осередки розростання ендометрія видаляються, складність операції залежить від їх кількості та розміру. Чим сильніше вражені тканини матки, тим менше вірогідність зачаття в майбутньому. Якщо після операції зачаття не відбувається в найближчі 2 роки, то ймовірність вагітності в майбутньому вкрай мала.
Після операції пацієнтка знаходиться декілька днів в стаціонарі. Протягом наступних двох місяців необхідно спостерігатися у лікаря 1 раз в тиждень. Надалі дотримуватися стандартного графіка відвідування гінеколога - 1 раз в 4-6 місяців.
Так як дослідження аденомиоза почалися не так давно, то методи лікування постійно удосконалюються і доповнюються. Наприклад, сучасні медичні центри крім медикаментів та операції можуть запропонувати електрокоагуляцію, за допомогою якої видаляються порушені захворюванням ділянки тканини.
Жінка, що перенесла аденоміоз, вважається здоровою, якщо у неї протягом 5 років не було рецидивів. При цьому вона залишається в групі ризику, що обов`язково повинен враховувати гінеколог, у якого вона спостерігається.
Як запобігти аденоміоз?
Необхідно позбутися стереотипу, що до лікаря потрібно йти тоді, коли щось болить, або при настанні вагітності. Для того щоб уникнути багатьох захворювань (а адже серед них можуть бути і онкологічні), необхідно відвідувати гінеколога 1 раз на півроку. Причому це має бути фахівець, якому пацієнтка довіряє і в кваліфікації якого впевнена.
Звичка проходити профілактичні огляди повинна формуватися не після 30 років, а з початком статевого життя, а ще краще з виникненням менструацій.
Жінки часто вважають, що хворобливі місячні є нормою. Це поширений міф, який призводить до того, що жінки запускають своє здоров`я.
Жінкам, які пройшли лікування аденоміозу, необхідно переглянути свій спосіб життя і правильно розставити пріоритети: стрес і нестача часу на своє здоров`я через гонитву за кар`єрою нерідко призводять до неможливості мати дітей. Не слід ігнорувати головні болі, дратівливість, плаксивість, порушення сну - сучасні безпечні препарати допомагають впоратися з цими симптомами стресу і об`єктивно оцінити свій стан.
Будь-які нездужання, пов`язані з менструацією, болючим статевим актом, незвичайними виділеннями, повинні бути приводом для візиту до лікаря.
Уважне ставлення до свого тіла не гарантує стовідсоткове здоров`я, але допомагає вчасно помітити й усунути провісників небезпечних захворювань.
