Як проявляється і чим небезпечний гнійний отит?
Захворювання такого роду, як гострий гнійний отит, виникає унаслідок запальних процесів всередині вуха і вважається за своєю природою інфекційним. Основними збудниками даної хвороби вважаються бактерицидні, грибкові та вірусні інфекції.
Найчастіше розвиток отиту стартує в носовій порожнині або носоглотці і переходить далі в район середнього вуха. Простудні захворювання, гайморит або ангіна (і всі хвороби, які вражають верхні дихальні шляхи), що дають важкі наслідки, часто призводять до гострого гнійного отиту. Багато хто думає, що вилікувати гнійний отит легко за допомогою різних зігрівання ураженого вуха, прикладання компресів і т.д. Однак ця хвороба надзвичайно небезпечна, тому що нерідко призводить до тяжких наслідків. Лікування гнійного отиту має відбуватися виключно під наглядом кваліфікованого фахівця. У таких випадках хворому необхідно звернутися в ЛОР-кабінет і ні в якому разі не займатися самолікуванням.
Передумови виникнення гнійного отиту
Крім основних шляхів виникнення даного захворювання, існує ще кілька способів проникнення інфекції, які можуть мати негативний вплив на порожнину вуха. До них можна віднести:
- ускладнені наслідки захворювання на менінгіт;
- наслідки ударів;
- ускладнення після захворювання на кір;
- результат виявленого туберкульозу.
Наявність сепсису теж дає більшу ймовірність появи гострого гнійного отиту середнього вуха.
Симптоми і ознаки захворювання
Процес запалення з подальшими ускладненнями починається тоді, коли в вушну порожнину проникають інфекційні віруси. Сьогодні вченими зафіксовано три етапи цієї хвороби:
- катаральний;
- гнійний;
- відновний.
Етап перший - катаральний. На цьому етапі запалення вушної порожнини тільки починається і супроводжується невеликими виділеннями слизу. До тих пір, поки у пацієнта не почалися гнійні виділення, він буде відчувати ниючий постійний біль в області вуха. У вечірній і нічний час доби біль, як правило, посилюється. Причини появи больових відчуттів мають в своїй основі набряк вушної слизової оболонки. Внаслідок цього накопиченими слизовими або гнійними виділеннями в області середнього вуха створюється напруга для нервових закінчень, що знаходяться у барабанних перетинок.
Етапи розвитку недуги
Характеристики першого етапу даного захворювання:
- зниження слуху у хворого;
- больові відчуття, що віддають в щелепу;
- підвищення температури;
- інтоксикація;
- відсутність апетиту;
- загальна слабкість організму.
Так як у дітей в дитячому віці процес живлення материнської грудьми посилює больові відчуття, то при отиті немовлята можуть відмовлятися від годування. І якщо лікування ураженого вуха у дитини не почати вчасно, вступає в дію наступний етап захворювання.
Етап другий. З`являються гнійні виділення (іноді з домішкою крові) з слухового каналу, на поверхні барабанної перетинки з`являється перфорація. У зв`язку з тим, що накопичення гною може займати досить тривалий час при запальному процесі, він періодично буде прориватися. Гнійні виділення буквально плавлять поверхню барабанної перетинки. Через це з вушного отвору може витікати сукровиця - суміш гною і слизу. Під час проходження цього етапу захворювання фахівці діагностують гнійний отит гострої форми, який вимагає невідкладного лікування. Небезпека цього етапу полягає ще в тому, що гнійні виділення не завжди виходять з вуха на поверхню. У складних ситуаціях захворювання може вразити кістка скроневої області голови. У цих ситуаціях ставиться діагноз мастоідіта. При такому результаті рекомендується негайне і оперативне втручання.
Характеристики другого етапу гнійного отиту:
- ослаблення больових відчуттів;
- приходить в норму температура, знижується інтоксикація;
- посилюється втрата слуху;
- з`являються гнійні виділення.
Щоб запобігти розвитку другого етапу захворювання, в період протікання катаральної стадії, коли починають наростати больові ознаки отиту, доктор проколює барабанну перетинку, що називається Парацентез. Цією дією випускаються всі гнійні скупчення, тим самим не допускається поразки ними інших областей голови. Після даної процедури у пацієнта спостерігається значне поліпшення і вуха менше гниють. Так як проколювання перетинки є дуже болючим, його здійснення проводиться під місцевої анестезії. У зовсім маленьких дітей парацентез проводиться під наркозом, тому що малюки не зможуть всидіти на одному місці через страх і біль. Тим більше що таке втручання повинно проходити при абсолютній нерухомості пацієнта.
Подібне лікарське дію за умови правильного і точного виконання чи не позначиться негативно на слуху пацієнта.
Третій етап захворювання. У цей період гнійний отит кілька послаблює свої сили. Вухо хворого значно менше закінчується гноєм і слизом, а в подальшому зовсім перестає гноїтися. В результаті заживають пошкоджені краю барабанної перетинки. Тривалість третього етапу захворювання обмежується лише особливостями організму хворого. Гнійний гострий отит може розвиватися досить тривалий час, яке іноді обчислюється місяцями. Щоб воно не призвело до серйозних ускладнень на вуха, лікування захворювання слід почати ще на ранньому етапі хвороби. Якщо ж з вуха тече гній, це говорить про те, що недуга вступив в нову фазу, що характеризується гнійним проривом зараженої барабанної перетинки. Розвиток запалення зупиняється і йде на спад, починається поступовий процес одужання. Однак на цьому етапі лікування отиту ще не закінчується.
Щоб ліквідувати повністю всі ознаки недуги, рекомендуються довести до кінця розпочате лікування, що включає різні медикаментозні терапії з прийомом антибактеріальних засобів. Зазвичай гнійний отит триває не більше півтора тижнів за умови правильного діагностування і оперативного втручання лікаря. Для закріплення результатів одужання уражене вухо пацієнта обов`язково піддається відновлювальної та розсмоктуючутерапії.
Характеристики третього етапу протікання хвороби:
- відновлюється звичайна температура тіла;
- відсутність інтоксикації;
- уражене вухо вже не гноїться;
- відбувається поступове повернення слуху;
- припиняються больові відчуття;
- пошкоджені ділянки барабанної перетинки зарубцьовуються.
Гострий гнійний отит може правильно діагностувати лише кваліфікований фахівець, лікар-ЛОР. Якщо у пацієнта гноїться вухо і воно буде недостатньо проліковано, або буде призначений невідповідний метод лікування, це може призвести до тяжких наслідків.
Коли у хворого гноїться вухо, потрібно правильне визначення причин, що викликали це захворювання. Основним чинником, що провокує гнійний отит, є проблема з носовим диханням. Спеціаліст, який призначив лікування захворювання, веде і подальше спостереження за перебігом хвороби. При лікуванні недуги обов`язково виписуються антибіотики і пропонується дотримання суворого постільного режиму.
У запущених формах недуги при блокуванні слухового каналу лікарем призначається операція по очищенню слухового шляху. І тільки після цього можуть призначатися необхідні методи лікування отиту.
Лікування і профілактика гнійного отиту
Дуже часто люди при лікуванні захворювання починають самостійний прогрів хворого вуха. Для цього гріють різні сухі сипучі речовини. Однак важливо розуміти, що даний метод лікування дає помітний ефект лише в початковий період захворювання. Якщо вухо гноїться, не рекомендується ризикувати здоров`ям хворого. На етапі, коли з`явилися гнійні виділення, строго заборонені всі зігріваючі методи лікування. Ця заборона застосуємо і до різних краплях на спиртовій основі, так як є ймовірність завдати опік і без того роздратованою слизовій оболонці вуха.
Дані рекомендації в черговий раз свідчать, що лікувати гнійний отит може тільки кваліфікований лікар.
Мета лікування даного захворювання полягає в тому, щоб очистити уражене вухо від скупчення слизу і гною. Чи не ризикуючи пошкодженням барабанної перетинки і остаточною втратою здатності чути звуки навколишнього світу, слід довірити цю процедуру досвідченим медсестрам, які знають, як лікувати гнійний отит.
В період лікування захворювання упор треба зробити на відведення гною з вушної порожнини, щоб не допустити подальшого інфекційного зараження інших областей голови.
Процедура очищення здійснюється за допомогою ватного тампона. Промокнув їм вушну порожнину, лікар вводить необхідні медичні препарати. В основному це різновиди альбуцида йди саліцилового спирту, фураціліновая розчин. Для якнайшвидшого рубцювання пошкодженої гноєм барабанної перетинки вухо закопується протарголом.