Що таке мікоплазма і уреаплазма

Мікоплазма і уреаплазма - це мікроби, які є збудниками інфекції сечостатевої системи людини. Мікроорганізми досить схожі один на одного, у них немає своєї ДНК і клітинної оболонки. Їх називають мікоплазма. В даний час відомо більше 100 видів мікоплазм. Як мінімум 3 з них - це уреаплазми.

Дуже часто наявність таких хвороботворних мікроорганізмів виявляють у здорових жінок і чоловіків. І не завжди вони можуть привести до виникнення захворювання. Мікоплазмоз і уреаплазмоз можуть з`явитися при будь-яких певних умовах, вплинути на це можуть і інші бактерії.

Як передається захворювання?

Шляхи передачі цих захворювань від носіїв інфекції кілька:

1. Першим, звичайно, вважають статевий акт. Вірогідність заразитися досить велика, проте багато що залежить від кожного конкретного випадку.
2. Передача через оральний секс. Цей варіант, звичайно, не доведений, але ймовірність його є.
3. Зараження плода в утробі матері. Імовірність передачі захворювання досить велика і при проходженні дитини через родові шляхи.
4. Можливо також зараження через кров.

А ось, наприклад, побутовим шляхом інфекція практично не передається, не можна заразитися від тварин і при поцілунках. А які причини? Основною причиною появи уреаплазмоза і мікоплазмозу є безладне статеве життя. Саме тому найчастіше ці хвороби виявляються у молоді. Будь-які гінекологічні або венеричні захворювання теж можуть дати поштовх до появи микоплазмоза.

Які симптоми

Обидва цих захворювання не мають яких-небудь сильно виражених симптомів. Тому їх часто називають «прихованими» інфекціями. Однак існують ознаки, які можуть навести на думку про наявність якогось захворювання.

У чоловіків:

• збільшуються придатки яєчок;
• виникає біль в паху;
• з сечовипускального каналу можуть з`явитися виділення;
• при сечовипусканні виникають неприємні відчуття, наприклад, біль або печіння;
• на шкірі може з`явитися висип;
• можуть виникати болі в області печінки, які не пов`язані із захворюванням цього органу;
• часті простудні захворювання.

Симптоми захворювання у жінок:

• біль в нижній частині живота;
• виділення з піхви гнійного характеру;
• неприємні відчуття при сечовипусканні (печіння, біль);
• часте сечовипускання (при цьому сечовий міхур може бути практично порожнім);
• свербіж зовнішніх статевих органів;
• виділення з уретри;
• хворобливі відчуття при статевому акті.

Діагностика й обстеження

Специфіка даних захворювань така, що часом зовні вони практично не виявляються. Тому використовуються наукові методи. Метод ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). При цьому береться матеріал з уретри, а потім досліджується в лабораторії. Цей метод вважається найбільш достовірним і якісним. Лікарі запевняють, що дана діагностика дає 100% вірний результат. Однак існують певні умови, які треба дотримуватися, щоб цей аналіз дав вірні результати. наприклад:

• не можна ходити по нужді за годину до здачі аналізів;
• якщо до цього приймалися будь-які лікарські препарати, до яких чутливі мікоплазми, то результат може бути невірним.

Посів на уреаплазму. Ця діагностика вважається найбільш точною для дослідження уреаплазмоза. Тільки завдяки цій методиці можна визначити кількість бактерій в організмі людини. Крім того, ця діагностика необхідна для того, щоб найбільш точно визначити, до яких лікарських препаратів найбільш чутливі уреаплазми. Тільки це допоможе лікарю призначити правильне лікування.

Аналіз крові. Береться натщесерце. Визначити наявність шкідливих мікроорганізмів він не допоможе, але необхідний завжди як загальний аналіз. Як відомо, ці методи досить точно встановлюють наявність хвороби. Тому саме вони завжди і використовуються.

Але, на превеликий жаль, дуже часто на ці симптоми звертають мало уваги. Тому людина і не підозрює наявність цих захворювань. А коли звертається до лікаря, то виявляється, що захворювання вже сильно запущено і перейшло в хронічну форму. Однак за одними лише симптомів встановити ці хвороби складно, адже такі ж ознаки можуть супроводжувати і інші захворювання. Тому існують певні методи досліджень.

етапи лікування

Якщо лікарі діагностували мікоплазмоз або уреаплазмоз, то призначається лікування. Кінцевою його метою є відновлення нормальної мікрофлори в сечостатевій системі. Лікування проводиться в кілька етапів.

1. Антибактеріальне. Лікар, грунтуючись на результатах аналізів, призначає той антибіотик, який найбільш підходить в даній ситуації. В основному це препарати таких груп, як фторхінолони і макроліди. Раніше призначалися антибіотики тетрациклінового ряду. Але, на жаль, в даний час з`явилося багато штамів, які до них нечутливі.
2. Призначають засоби, які підвищують імунітет людини. В іншому випадку хвороба може розвинутися знову. Сучасні імуномодулятори прекрасно справляються з цією роллю.
3. В кінці лікування необхідно відновити мікрофлору сечостатевої системи. Адже антибіотик вбиває не тільки шкідливі, але і хороші бактерії, які повинні бути в організмі. Для відновлення призначаються такі препарати, як «Хілак Форте», «Лінекс», «Нормобакт» і т. Д.
4. Лікування проводиться одночасно в обох статевих партнерів, щоб не виникло повторного зараження.
5. Статеве життя виключається на весь період лікування.
6. Крім того, варто дотримуватися дієти, в яку входить велика кількість молочних продуктів, вітамінів. Не можна приймати алкоголь.
7. Лікування проходить під наглядом лікаря і триває приблизно 2 тижні.

Якщо після лікування в аналізах не присутній уреаплазма, то результат вважається позитивним. Для профілактики уреаплазмоза і мікоплазмозу варто дотримуватися деяких правил:

1. хоча б раз на рік здавати аналізи;
2. використовувати презервативи;
3. уникати випадкових статевих контактів;
4. не забувати про особисту гігієну;
5. підтримувати імунітет в нормі.

Наслідки уреаплазмоза і мікоплазмозу

Якщо не звертати уваги на ці захворювання, то вони поступово набудуть хронічний характер. А наслідки присутності їх в організмі будуть досить серйозними:

1. У чоловіків можуть привести до простатиту.
2. У жінок виникають захворювання органів малого таза.
3. Безпліддя.
4. Цистит - запалення сечового міхура.
5. Уретрит - запалення сечовипускального каналу.
6. Цервіцит - запалення шийки матки.
7. Бактеріальні вагінози.
8. Вагініти.
9. Невиношуваність.
10. Аномалії у плода.
11. І навіть ускладнення при ревматоїдному артриті.

Однак здебільшого захворювання уреаплазмою і микоплазмой впливає на жіночі репродуктивні органи. Дуже часто наслідки цих хвороб сумні. Жінці доводиться довго лікуватися, і не завжди лікування буває успішним. Вагітність буде протікати важко, але і зачаття взагалі може бути неможливим. Крім того, розвиток цих захворювань під час вагітності негативно впливає і на дитину.

Виявлення захворювання не повинно викликати паніки, адже лікування уреаплазмоза і мікоплазмозу - необхідний і не такий вже важкий процес.

Найголовніше, вчасно визначити наявність цього захворювання, звертати увагу на будь-які незвичні прояви свого організму. А під час лікування необхідно дотримуватися всіх розпоряджень лікарів. І тоді результат не змусить себе чекати. Дуже часто чоловік не звертає уваги на будь-які симптоми, до того ж виділення можуть то проходити, то знову з`являтися. Ну а згодом необхідно приймати будь-які профілактичні заходи для того, щоб не захворіти знову.