Чим відрізняються від інших діти з порушенням слуху?
Своєчасне визначення проблем зі слухом у дітей дає їм більше шансів на повноцінне життя. Проблема полягає в тому, що порушення слуху - явище непомітне ззовні, а тому непомітне до певного віку. Вчасно діагностувати у дітей порушення фонематичного слуху (здатність людини сприймати і аналізувати мова) можлива тільки до 2-3 років, коли мова дитини стає усвідомленою. Раніше розлади слуху можна визначити лише за допомогою неонатального скринінгу.
Батькам, чиї діти перебувають у групі ризику, слід з перших днів життя дитини спостерігати за його реакцією на різні по частотності звуки. Якщо дитина до 6 місяців не реагує на нормальні слухові подразники (голос родичів, музика, вуличний шум), а до року не вимовляє голосних звуків, то, швидше за все, мова йде про проблеми зі слухом.
Якщо говорити про набутої патології внаслідок хронічних або інших захворювань, то батьків має насторожити те, що дитина постійно посилює звук в телевізорі або магнітофоні, не відразу відповідає на питання, перебуваючи в іншій кімнаті. Справа в тому, що для школярів, які добре чули до цього, не складає труднощів навчитися читати по губах матері, а оскільки будь-якого фізичного дискомфорту втрата слуху не доставляє, діти не звертають на неї уваги.
При виявленні будь-яких відхилень батькам доцільно відразу звернутися до дитячого отоларинголога, який дізнається у вас додаткові симптоми методом словесного тестування, призначить при необхідності клінічні дослідження і підбере лікування.
Що потрібно знати про профілактику порушення слуху?
Нормально чути важливо для кожної людини, тим більше дітям, які пізнають навколишній світ. Втрата слуху у дітей в ранньому віці призводить в результаті до затримки розвитку моторики (в 80% випадків). Запитайте, який тут зв`язок? У дітей спрацьовує загострений інстинкт самозбереження, адже з віком ви не можете приділяти йому багато уваги і малюк набуває негативний досвід (наприклад, не почув машину).
Малорухливість веде до дисгармоничному фізичному розвитку (в 62% випадків), дефектів опорно-рухового апарату (в 44% випадків). Але порушення слуху має найстрашніше наслідок, а саме відставання в психічному розвитку через нестачу інформації (в 90% випадків, навіть якщо малюк народився здоровим).
Батьками, діти яких перебувають у групі ризику або вже отримали діагноз, з раннього віку дитини повинна проводитися профілактика порушень слуху. Якщо дитина перенесла якесь інфекційне захворювання, що ускладнилося лор-проблемами, постарайтеся надалі максимально захистити його від інфекцій. Неможливо тримати малюка під замком, але при рецидиві хвороби поспішайте звернутися до лікаря, не допускаючи ускладнень.
Ще один важливий аспект - гігієна вушних раковин. З 3-4 років привчайте дитину саму чистити вушка спеціальними паличками, призначеними для дітей. Розкажіть йому, що небезпечно засовувати паличку занадто глибоко (не повинен вшановувати дискомфорт), а ще чистити вуха занадто часто, адже сірка - це захист слухового апарату від зовнішніх впливів. Будь-які механічні дії на вушну раковину (смикання за вуха) неприпустимі.
Деякі батьки ретельно оберігають свою дитину від попадання вологи в вуха. У дітей дошкільного віку коротка слухова трубка, тому навіть невелика кількість вологи може спровокувати отит, а різке занурення в воду - пошкодження барабанної перетинки. Порушення слуху від води не відбудеться, але часті отити можуть до нього привести. Тому, якщо не вдалося захистити вушка, постарайтеся ретельно витерти їх відразу після купання, на море використовуйте змащені вазеліном ватяні палички або беруші.
Від зайвих шумових навантажень дитини потрібно захищати з раннього дитинства, адже це теж одна з причин приглухуватості. Подбайте про надійну звукоізоляції, якщо ваше житло знаходиться поблизу галасливих вулиць, підприємств.
Багато інфекційних захворювань і хвороби лор-органів супроводжуються запаленнями, набряками і нагноєннями. У таких випадках фахівці рекомендують антибіотики для профілактики порушення слуху, щоб уникнути ускладнень, але все це має відбуватися під суворим контролем лікаря.
Особливості адаптації та навчання дітей з порушенням слуху
Глухі або слабочуючі діти відстають від однолітків у розвитку на 2-3 роки, тому навчання дітей з порушенням слуху відбувається в спеціальних освітніх установах, практикуючих тривале перебування.
Справа в тому, що такі діти потребують не тільки освітнього процесу, підлаштований під їх фізичний дефект, але і правильно організованого дозвілля з однолітками.
Дуже часто діти, які потрапили в таку школу, через невеликий проміжок часу повертають собі особистісні якості, у них формуються мова, мислення і словесна пам`ять. Багато повертаються до нормального життя, переходять в звичайну школу. Для навчання мови там використовуються спеціальні методики, дітей вчать читати по губах, що в подальшому разом зі слуховим апаратом допомагає їм не відчувати свою неповноцінність, вести нормальний спосіб життя. Головне - це своєчасна діагностика проблем слухового апарату.