Фактори відсутності ранкової ерекції і методи лікування

Будь-який чоловік може не надавати значення незначним проблемам, пов`язаним з погіршенням здоров`я. Але якщо він зауважує, що у нього немає ранкової ерекції, то подібний стан може викликати сильне занепокоєння, змусити його звернутися до уролога. Явище може бути як тимчасового характеру, так і постійного, що обумовлено впливом факторів, різних за походженням. Кожен з факторів супроводжується певними симптомами, тому вимагає виявлення, обов`язкового розгляду, щоб розробити індивідуальну схему лікування.

Чому відсутня ерекція вранці?

Відомо, що ерекція характеризується наповненням чоловічого статевого органу кров`ю, що і відбувається вранці, відразу при пробудженні. Саме вранці спостерігається висока концентрація гормонів, що приводить до заповнення кров`ю, а також відсутності контролю потреби у чоловіків. Найчастіше ерекцію вранці викликає переповненість сечового міхура, що сприяє активізації стимулювання нервових закінчень хребетного відділу.

Недостатність у більшості пацієнтів інформації про фізіологічному будові статевого органу у чоловіків викликає помилкове судження щодо ранкової потенції. Одні вважають, що ранкової ерекції сприяють еротичні сни, інші ж пов`язують відсутність ерекції з деякими проблемами, а саме, з імпотенцією. Однак обидва думки є помилковими, що спотворює природне положення справ.

Що стосується тривалості і частоти ранкової ерекції, то вони залежать від деяких факторів. Потенція може виникнути під час сну або вранці не один раз. Її загальна кількість досягає 5-ти з різною тривалістю. Якщо перша ерекція триває 10-12 хвилин, то кожна наступна триває довше і здатна зайняти 15-20 хвилин. Саме під час останньої ерекції чоловік прокидається.

Нерідко на тривалість потенції впливає психоемоційний стан чоловіка. Так, фізично здоровий чоловік, рідко піддається сильної стресової ситуації, відчуває часту і сильну ерекцію. Чоловіки ж, щодня відчувають сильні фізичні навантаження, а також знаходяться в стресовій ситуації, скаржаться на слабку, рідкісну ранкову ерекцію.

Природним вважається такою фізіологічний процес, при якому ранкова потенція супроводжується сім`явипорскуванням (полюції). Такий стан може спостерігатися у тих чоловіків, які не можуть похвалитися активним статевим життям. Якщо у підлітків відзначається тривала тривалість збудження вранці, то з віком час ерекції значно знижується, аж до її повної відсутності.

Фактори, що сприяють відсутності ерекції

Якщо немає ранкової ерекції, це свідчить про серйозні фізіологічні проблеми пацієнта, які потребують негайного усунення, так як подібний стан не тільки засмучує чоловіків, але є причиною погіршення якості життя. Більшість чоловіків, які відзначають у себе відсутність ерекції, впадають в депресію, починають хвилюватися, вважаючи, що має місце імпотенція, ще більше погіршуючи ситуацію, так як пригніченість також сприяє ослабленню ерекції. Насправді, причин може бути кілька, кожна з яких обумовлена:

• гіпертонією (підвищеним артеріальним тиском);
• різного ступеня цукрового діабету;
• гормональним порушенням;
• проявами серцевої недостатності;
• атеросклерозом;
• шкідливими звичками, які характеризуються надмірним вживанням алкоголю, палінням;
• малорухливим способом життя;
• безсонням;
• підвищеної втомою, пов`язаної з напруженої розумової або фізичної роботою;
• депресією, регулярними стресами;
• неконтрольованим прийомом антидепресантів, транквілізаторів, сечогінних препаратів.

З усіх перерахованих вище можливих причин відсутності потенції вранці найбільш ймовірними прийнято вважати підвищену втому, сильне нервове збудження. При сильному емоційному сплеску, особливо негативному, порушуються функції статевих органів, одна з яких відсутність ранкової потенції. Щоб не допустити розвитку подібної ситуації, фахівці радять акцентувати свою увагу на відпочинок та сон. Сон повинен бути тривалим, більше 8-ми годин. Лягати бажано не пізно вночі, а в 10 вечора, так як саме в цей час організм будь-якої людини, особливо чоловіки, потребує відпочинку.

Що стосується психологічного боку недуги, слід уникати нервово-емоційних стресів, які не тільки погіршують стан справ, а й сприяють порушенню гормонального балансу. При фізіологічних розладах потенції, при яких відсутність ерекції триває більше місяця, пов`язаних із захворюваннями статевої системи, лікарі акцентують свою увагу на:

• еректильної дисфункції;
• простатиті;
• венерологічних захворювань.

Самостійна постановка діагнозу не є доречною в подібних випадках через різнобічності розглянутих факторів. Ретельна діагностика, консультація уролога, психотерапевта, венеролога допоможуть виявити основну причину розладу, грамотно впоравшись з ним.

Дії лікаря і пацієнта при відсутності ерекції

Якщо чоловік зауважує, що немає ранкової ерекції протягом певного часу, йому не варто робити ніяких самостійних спроб підвищити потенцію. Такий підхід може тільки погіршити його стан, а в подальшому ускладнити процес лікування.

Багато представників сильної статі, при виявленні у себе подібної проблеми, уникають візиту фахівця, вважаючи за краще самостійний вибір і прийом препаратів, що підвищують потенцію.

Позитивний ефект може спостерігатися лише спочатку, проте всі ці кошти не надають лікувального ефекту, лише на час усуваючи симптоматику. Небезпека полягає не тільки в цьому. Справа в тому, що подібні лікарські препарати можуть сприяти активному розвитку (прогресування) основної причини відсутності ранкової ерекції, приводячи до серйозних відхилень.

Беручи до уваги розвиток можливих ускладнень, чоловікові доцільно своєчасно звернутися до відповідного фахівця, виходячи з характеру захворювання. Якщо паралельно з відсутністю ерекції вранці пацієнта турбують неспецифічні симптоми, які характеризуються свербежем, виділеннями з статевих органів, неприємним запахом, варто звернутися до венеролога. Якщо розлад потенції викликано постійними стресами, нервовим перезбудженням, розумовими або фізичними навантаженнями, допоможе консультація грамотного психотерапевта.

Після проведеного обстеження, яке складається з здачі деяких аналізів, діагностики внутрішніх органів, виявлення можливих процесів запалення статевих органів, призначається лікування з боку певного фахівця. Їм може бути сексопатолог, уролог, венеролог, андролог, ендокринолог, психолог. Лікування носить медикаментозний характер, спрямований на усунення виявленої причини розладу. Комплексний підхід до лікування дозволяє максимально відновити і підтримати чоловічу потенцію.