Лімфогранулематоз: симптоми, аналіз крові для діагностики захворювання

До виникнення захворювання можуть привести кілька причин - як вроджених, так і набутих протягом життя. Основні причини лімфогранулематозу:

• захворювання вірусної або інфекційної природи;
• прийом деяких антибіотиків і лікарських препаратів;
• опромінення іонізуючі і рентгенологічні;
• попадання в організм людини деяких хімічних сполук (під час прийому їжі або з повітрям);
• хірургічні втручання;
• генетична схильність.

Ці причини можуть викликати зміни в лімфатичної системи людського організму, що в свою чергу призведе до лімфогранулематозу.

симптоми

Симптоми даного захворювання дуже різноманітні. Не всі з перерахованих нижче симптомів в повному обсязі можуть бути присутніми у людини з лімфогранулематозом.

• Одним з основних ознак захворювання вважається збільшення лімфатичних вузлів. При цьому в більшості випадків збільшуються лімфатичні вузли в області шиї. У хворого явно видно деформація шиї. Розміри збільшених лімфовузлів можуть бути різними: від невеликої горошини до середнього розміру яблука.
• На ранній стадії розвитку захворювання збільшені лімфовузли не турбують людину - вони безболісні, а шкірний покрив над ними залишається в звичайному стані. З плином часу окремі лімфовузли з`єднуються в групи і стають більш щільними. На даному етапі деформація вже яскраво виражена.
• Захворювання супроводжується частими лихоманками, підвищеною температурою тіла, аж до появи спека. При цьому зменшити температуру тіла звичайними способами неможливо.
• Більш рідкісними симптомами захворювання (поряд зі збільшеними лімфовузлами) можна вважати втрату апетиту і зниження веса- тахікардію- свербіж шкіри-часті інфекційні захворювання-біль в суглобах і м`язах.

діагностика захворювання

Першим кроком на шляху до одужання є звернення до лікаря для первинного огляду. Виявивши збільшені лімфовузли лікар видасть направлення на аналіз крові, результати якого допоможуть діагностувати захворювання. При цьому призначити можуть як загальний, так і біохімічний аналіз крові.

Якщо ймовірність лімфогранулематозу досить висока, лікарем буде призначена біопсія збільшені лімфовузли. Ця діагностична процедура вважається головною для визначення даного захворювання.

Біопсія проводиться наступним чином. У хворого береться зразок ураження лімфовузлів і відправляється в лабораторію для проведення дослідження під мікроскопом. В ході дослідження фахівці визначать вміст лімфовузла, чи є в ньому клітини пухлини.

Нерідко для діагностики застосовуються МРТ, комп`ютерна томографія, УЗД, а також рентгенографія. Ці діагностичні процедури дозволять лікарю з`ясувати, чи є пухлина в інших ділянках людського тіла, недоступних для візуального огляду.

Аналіз крові у дітей

Майже 15% захворювань на лімфогранулематоз доводиться на дітей. При цьому у новонароджених і дітей до 1 року, як правило, ця хвороба не зустрічається. Середній вік дітей, які зіштовхнулися з лімфогранулематозом - від 13 до 15 років. Хлопчики хворіють набагато частіше, ніж дівчатка.

Діагностика захворювання у дітей нічим не відрізняється від дорослих. Починається все з збільшення лімфовузлів в області шиї і під щелепою.

Консультація лікаря закінчується направленням на аналіз крові, результати якого дозволять зробити первинні висновки щодо діагнозу. Здача крові для аналізу проводиться з ранку, натщесерце.

показники

Для того, щоб діагностувати захворювання, в результатах аналізу крові деякі показники повинні бути істотно вище або нижче норми. Йдеться перш за все про швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Даний показник при наявності захворювання значно вище норми.

У результатах аналізу крові при лімфогранулематозі істотно нижче норми кількість лімфоцитів, а кількість моноцитів, навпаки, помітно вище норми. При цьому зміни стосуються також і такі показники, як кількість нейтрофілів, базофілів і еозинофілів. Інші показники можуть бути в нормі навіть при наявності захворювання.

лікування

Лікування лімфогранулематозу направлено на те, щоб зупинити ріст пухлинних клітин в лімфовузлах. Для досягнення даної мети фахівці використовуються як променеву, так і хіміотерапію.

Якщо захворювання вдалося виявити на ранніх стадіях, то часто буває досить одного лише променевого впливу. Як правило, на повне вилікування досить 20 сеансів променевої терапії, що займає близько 35-40 днів.

Якщо ж захворювання виявлено на більш пізніх стадіях (третій або четвертій) недоцільно проводити лише променеву терапію. В цьому випадку необхідно підключити і медикаментозне лікування за допомогою хіміотерапії. На сьогоднішній день існують спеціально розроблені схеми хіміотерапії, застосовуючи які (разом з радіотерапією) можна досягти позитивних результатів вже через 30 днів.

Використовувані протипухлинні ліки зупиняють ділення і зростання небезпечних клітин в організмі пацієнта. Тривалість променевої і хіміотерапії розраховується індивідуально для кожної людини в залежності від віку і стадії розвитку лімфогранулематозу.

У більшості випадків хворим досить радіотерапії та хіміотерапії для успішного лікування. В результаті лімфатичні вузли зменшуються, поліпшується загальне самопочуття людини. Підтвердженням успішного лікування є результати комп`ютерної томографії, які показують відсутність пухлинних клітин в організмі.

Лімфогранулематоз з більшою часткою ймовірності буде успішно і без негативних наслідків вилікуваний при виявленні захворювання на ранній стадії. При збільшенні лімфовузлів (особливо в області шиї) необхідно відразу звернутися до лікаря і отримати направлення для здачі аналізу крові.

Результати аналізу допоможуть фахівцеві поставити діагноз. Для постановки точного діагнозу потрібно застосування інших методів діагностики - комп`ютерної томографії, МРТ, УЗД. Своєчасне звернення до фахівця значно підвищує шанси на успішний результат лікування.