Мононуклеоз - мононуклеари в загальному аналізі крові

Мононуклеари в аналізі крові - вісники мононуклеозу

Мононуклеари, виявлені в крові малюка говорять про розвиток у нього такого захворювання як мононуклеоз. Зазвичай це захворювання зустрічається в дитячому віці. Джерелом зараження є групи вірусів, що проникають в організм. Найчастіше мононуклеоз хворіють діти з двох річного віку до підліткового періоду. Крім дітей даної хворобою хворіють і багато дорослих. Діти, які не досягли дворічного віку, уражаються даними інфекційним захворюванням вкрай рідко. Якщо все-таки малюк захворів мононуклеоз, хвороба протікає в його організмі в м`якій формі, на відміну від дорослих.

Мононуклеоз передається дитині або повітряно-крапельним способом, або за допомогою використання загальних з хворим предметів побуту. При ураженні великої кількості людей на дане захворювання, епідемій не виникає. Для інкубаційного періоду мононуклеозу характерні різні часові терміни: кілька тижнів або два місяці. За цей час хвороба стрімко вражає області свого прояву і стає помітною в організмі.

Розвиток даного захворювання в організмі характеризується ураженням у хворого частини лімфоїдної тканини, що представляє собою лімфовузли.

Крім їх у дитини захворює печінку, мигдалини в носоглотці, селезінка. Ознаками, що свідчать про розвиток в організмі мононуклеозу, є:

• Поява набряку мигдаликів
• відчуття слабкості
• Укрупнення аденоидной тканини
• запаморочення
• нічне хропіння
• Закладеність носової порожнини

Дані симптоми свідчить про поразку організму мононуклеоз. Вони можуть вити виражені досить слабо або навпаки бути присутнім в яскравій формі.

Більше інформації про мононуклеозе можна дізнатися з відео.

При мононуклеозі у малюка помітно збільшена область знаходження лімфовузлів, найчастіше розташованих на шиї. Крім них можуть збільшуватися і інші області, де знаходяться лімфовузли. Мононуклеозу відповідає зміна складу крові за рахунок появи в ній клітин великого розміру. Причиною цього є проникли в них вірус.

Зазвичай уражаються лейкоцити, а такий стан носить назву атипових мононуклеарів.

Розглянути їх в крові зовсім не складно. Тому, як тільки лікар зауважує наявність в її складі клітин даного типу, то він відразу діагностує розвиток в організмі мононуклеозу. Іноді консультацію і діагноз по даному випадку проводить лікар-гематолог.

Мононуклеоз піддається лікуванню. Хвороба може прогресувати в дитячому організмі до трьох тижнів і в більшості випадків закінчується повним одужанням організму. У деяких випадках розвитку мононуклеозу супроводжує ураження організму такими захворюваннями як: пневмонія, ангіна або отит. Всі ці ускладнення мають бактеріальну природу виникнення. При діагностуванні даних патологій в організмі лікар призначає відповідне лікування, шляхом прийому антибіотиків та інших лікарських препаратів.

лікування хвороби 

Способи лікування мононуклеозу

Лікування мононуклеозу в дитячому організмі не має спеціальної програми і методики. Щоб позбутися від захворювання хворій дитині дають рясне пиття, прописують курс прийому вітамінів, постільний режим. Якщо у малюка піднімається температура або він скаржиться на головні болі, то обов`язково призначають прийом жарознижуючих препаратів. Дотримання всіх рекомендацій та приписів лікуючого лікаря допоможе протягом короткого часу позбутися хвороби.

Якщо в дитячому закладі спостерігається велика кількість хворих на мононуклеоз, то карантин в більшості випадків не вводиться. Хворих дітей частіше направляють на огляд до дитячого гематолога, який уважно спостерігає за розвитком хвороби і стежить за складом їх крові. Рівень уражених лейкоцитів в крові дитини також контролюється даними доктором.

Хвороба вражає клітини імунітету - захисного бар`єру організму, тому для того щоб організм повністю відновився після хвороби, потрібно чимало часу.

Малюків, у яких був мононуклеоз, протягом наступного року звільняють від процедури профілактичної щеплення і не рекомендують важкі фізичні навантаження, щоб організм не ослаб і не піддавався стомлення, від якого його доведеться також відновлювати. Прогулянки в сонячну погоду також варто обмежити по часу, так як дитина може придбати загар, не бажаний для малюка або підлітка. При правильному лікуванні і дотриманні вищезазначених застережень організм повністю позбавляється від цієї недуги.