Ти тут

Діагностика захворювань по пульсу

Промацування пульсу тибетологРання діагностика захворювань дуже важлива. Вона потрібна, щоб своєчасно почати лікування та запобігти розвитку непотрібних ускладнень. Для цього існує багато методів. Великий інтерес в цьому плані являє пульсова діагностика.

Що це таке

У медичній практиці в усі часи пульсу надавалося величезне значення. Такий спосіб діагностики був відомий в древньому Китаї, цим займалися послідовники тибетської медицини. У всіх відомих методиках багато спільного, але є і деякі відмінності.

Діагностика по пульсу користується популярністю і до цього дня. У традиційній медицині, на відміну від китайської або тибетської, визначення пульсу проводиться переважно з метою оцінки стану серця, а також судин. Однак досить вивчити характеристики пульсової хвилі знає фахівця, як йому стає зрозуміло стан не тільки внутрішніх органів, але і всього людського організму.

традиційна діагностика

Пульс оцінюють найчастіше методом пальпації. При цьому лікар відчуває під пальцями коливання стінок артерій, що є результатом зміни їх кровонаповнення. Цей метод простий, не вимагає додаткового обладнання, завжди доступний.

променева артерія

Найзручніше проводити пальпацію променевих артерій. Для цього 2 (вказівний), 3 (середній) і 4 (безіменний) пальці рук діагноста встановлюються у латерального краю передпліччя в області лучезапястного суглоба. Обов`язково досліджують пульс на обох руках для порівняння, тим самим визначаючи його симетричність. Неоднакова пульсація є наслідком ураження артерій при таких захворюваннях, як атеросклероз, тромбоз, вроджені аномалії, пухлини, хвороба Такаясу та інші.

Для визначення стану здоров`я людського організму оцінюють основні характеристики пульсовиххвиль:

  • ритмічність,
  • напруженість,
  • частота,
  • наповнення,
  • висота,
  • форма.

Ритм буває правильний з певною періодичністю пульсовиххвиль, а також неправильний, коли такий строгий порядок порушений. Найчастіше виявляються екстрасистоли, дещо рідше - блокади, миготлива аритмія. Ці порушення свідчать про проблеми з серцем.

Така характеристика, як напруженість, оцінюється по тому зусиллю, яке доводиться прикладати, щоб перетиснути артерію. Пульс може бути твердий, м`який, а також помірного напруження. Це залежить від тонусу судинної стінки, її товщини.

По напрузі пульсу можна визначити, підвищений або знижений артеріальний тиск.

Частота підраховується дуже просто: визначають кількість ударів за одну хвилину. Нормальні показники у дорослої людини укладаються в межі від 60 до 80 ударів за 60 секунд, менше 60 - брадикардія, вище 90 - тахікардія. Допустимі показники у дітей, підлітків, людей похилого віку можуть дещо відрізнятися від цих цифр. Так, у новонароджених нормою вважається частота серцевих скорочень від 110 до 140 в хвилину. З віком серце починає битися рідше.

Наповненням називають той обсяг крові, який фіксується на висоті пульсової хвилі. Цей показник залежить від загального обсягу крові в організмі, а також від тієї кількості крові, яке виштовхує серце під час скорочення шлуночків - ударного обсягу. При цьому пульс може бути повним або порожнім.

Висота залежить від амплітуди пульсових коливань. Цей показник тісно пов`язаний з ударним об`ємом серця, еластичністю судинної стінки, різницею між верхнім (систолічним) і нижнім (діастолічним) тиском. Великий пульс може свідчити про недостатню функцію аортального клапана, гіперфункції щитовидної залози, реєструється при лихоманці. Малий пульс може вказувати на гостру серцеву недостатність, аортальний стеноз. Ниткоподібний пульс характерний для сильної крововтрати і шоку. В нормі пульс має помірну висоту.




Форма залежить від швидкості, з якою змінюється тиск в систолу і діастолу. Якщо тиск у судинній системі зростає швидко і так само миттєво падає, то пульс називають швидким. Спостерігається при тих же станах, що і високий пульс. Його протилежністю є повільний пульс при вадах мітрального клапана, звуження гирла аорти. Буває ще й дикротичний пульс, при якому пульсовая хвиля як би розщеплюється: за основною хвилею слідує друга меншої сили. Це вказує на зниження периферичного опору судин при збереженій серцевій діяльності.

Де ще визначають пульс

Для оцінки стану організму в деяких випадках крім променевої артерії потрібно дослідження інших поверхнево розташованих судин.

  1. В області голови і шиї це сонна артерія, розташована на передній поверхні шиї, лицьова - по краю нижньої щелепи нижче кута рота, скронева - в області скронь.
  2. На нижніх кінцівках досліджують стегнову, підколінну артерії, задню артерію стопи позаду внутрішньої кісточки, а також тильну артерію стопи.
  3. На верхніх кінцівках можна досліджувати пульс на пахвовій, плечової та ліктьової артеріях.

При різних патологічних станах може визначатися позитивний венозний пульс, коли в області шиї починають пульсувати яремні вени. Таке може спостерігатися при деяких серцевих вадах.

Патологією є поява капілярного пульсу, коли при натисканні на нігтьове ложе його забарвлення змінюється синхронно з биттям серця. Це є характерною ознакою недостатності клапана аорти.

Особливості тибетської діагностики

Діагностика тибетської медицини по пульсу

У стародавньому Тибеті, як і в сучасній медицині Тибету, дослідження пульсу здійснюють на 3 основних судинах (артеріях):

  • сонної - ближній пульс;
  • променевої (на зап`ясті) - середній пульс;
  • артеріях стопи - віддалений пульс.

Лікар здатний розрізняти до 80 різновидів пульсу, з яких на практиці частіше використовуються трохи більше 60, наприклад, швидкий, твердий, порожнистий, тремтячий, глибокий, товстий, напружений, повний, розслаблений, плоский, тонкий, тугий, опуклий, безсилий, опукло- перекочується і багато інших.

Звідси видно, яке значення в тибетській лікарській практиці надається дослідженню пульсу. Рівні пульсові хвилі, відсутність зупинок, перекатів - варіант норми. Хороший пульс схожий на ідеально рівну нитку перлів.

Завдяки пальпації променевих артерій можна оцінити стан здоров`я 6 щільних органів: печінки, серця, обох нирок, легенів, селезінки, підшлункової залози. Однак на життєдіяльність людського організму впливають також органи, які є порожніми: товстий і тонкий відділи кишечника, жовчний міхур, шлунок, сечовий міхур, у чоловіків - передміхурова залоза, у жінок - матка. Пульсова діагностика дозволяє виявити зміни і в цих найважливіших структурах.

Тибетська медицина, яка була заснована на досвіді і знаннях, які використовуються в стародавньому Китаї та давньої Індії, враховує вплив на пульс різних факторів.

  1. Час проведення діагностичного дослідження: ранок, день або вечір.
  2. Конституціональні особливості організму.
  3. Емоційний фон.
  4. Особливості харчування.
  5. Вік людини.
  6. Погодні умови.
  7. Пора року.

Так, навесні більш активна печінку, тому пульс стає тонким і більш напруженим. У літній період переважає активність серця і характер пульсу змінюється на більш тривалий і товстий. Осінній пульс, коли найбільш активні легкі, характеризується як короткий і грубий, але взимку, в період активності нирок, він стає повільним і м`яким. У проміжні періоди активна підшлункова залоза, що призводить до появи м`якого, але короткого пульсу.

У тибетській діагностиці є такі поняття, як «жар» і «холод», які в організмі людини можуть бути врівноважені або переважати. Частота пульсу визначається протягом одного дихального циклу - вдих-видих. У нормі цей показник дорівнює 5. Прискорений пульс вказує на переважання спека в тілі або лихоманку. Рідкісна, слабка пульсація говорить про переважання холоду в усьому організмі і порушення роботи різних органів.

Розрізняються характеристики пульсу в залежності від типу конституції (доши). У тибетській медицині їх виділяють 3: конституція жовчі, слизу і вітру. Люди, в організмі яких переважає якась доша, схильні до певних захворювань. Так, слабка й повільний пульс відзначається у людей з переважанням вітру або слизу. Якщо домінує жовч, то пульс твердий, сильний, напружений.

Лікарі тибетської медицини, як і прихильники традиційної науки, а також китайської, вважають за краще проводити дослідження в ранні ранкові години. Перед цим виключаються:

  • вживання засобів, що впливають на серцево-судинну систему;
  • використання наркотичних препаратів;
  • прийом алкоголю;
  • стреси.

Особливості китайської діагностики

Дослідження пульсу проводили ще в стародавньому Китаї вже більше 2 тис. Років тому. У китайській медицині цей метод є одним з найбільш точних методів оцінки стану здоров`я всього організму і його окремих органів, причому можливе виявлення захворювань вже на ранній стадії.

Як в тибетській, так і в китайській медицині, найчастіше дослідження проводять на променевих артеріях за допомогою 3 пальців. Тут важливе значення надається ступеня натискання на посудину. При поверхневій пальпації оцінюється стан порожнистих органів, при глибокій - щільних.

На кожній руці виділяються 3 ділянки, де розташовуються 2 (Цон), 3 (Кен) і 4 (Чак) пальці рук діагноста: Цунь, Гуань і Чі, причому перша точка знаходиться ближче до зап`ястя Кожній такій точці відповідають два органу, один з яких порожнистий, другий - щільний. На лівому зап`ясті під Цон визначають пульс, що характеризує стан тонкої кишки і серця, під Кен - шлунка і підшлункової залози, під безіменним Чак - передміхурової залози (яєчників) і лівої нирки.

На правому зап`ясті другого пальця відповідають товстий кишечник і легені, третій - жовчний міхур і печінку, четвертому - сечовий міхур і права нирка.

У жінок є невеликі відмінності. Області Цунь лівої руки відповідають органи, які у чоловіків визначають на правому зап`ясті, а Цунь правої руки - тонкий кишечник і серце.

У китайській медицині розрізняють 3 варіанти нормального пульсу:

  • чоловічий (вітру) - досить грубий і товстий;
  • жіночий (жовчі) - швидкий, але м`який;
  • середній (слизу) - більш м`який, піддатливий і повільний.

Діагностика по пульсу дозволяє визначити, з якого боку тіла слід шукати патологію. Так, при посиленні пульсації на лівій руці необхідно ретельніше дослідити ліву половину тіла, а при виявленні сильного биття артерії на правому зап`ясті - праву.

Лікарі китайської медицини орієнтуються також на те, під яким пальцем сильніше пульсація. Якщо вона посилена під вказівним пальцем, то є ураження органів верхньої, під середнім - середньої, під безіменним - нижньої частини тіла.

Справжні фахівці проходять спеціальне навчання. Тільки після цього вони допускаються до лікарської практики. Крім особливих знань лікар повинен володіти хорошою інтуїцією. Тоді висока ймовірність встановити правильний діагноз.


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення