Чи обов`язково видалення матки при міомі?
У деяких випадках при гінекологічному захворюванні або інфікуванні органу малого таза потрібно його видалення. Так видалення матки при міомі може бути вкрай важливим дією для профілактики більш серйозних наслідків і можливого збереження репродуктивної здатності жінки.
Операція з видалення міоми матки призначається лікарем в тому випадку, якщо у жінки вже є діти і надалі народжувати вона не планує. Перш ніж буде призначена лапароскопія міоми матки, жінку повинні ввести в курс справи: чому необхідна ця операція і які можуть бути післяопераційні наслідки? Дотримані всі правила і своєчасна якісно проведена операція сприяють не тільки поліпшенню стану здоров`я жінки, а й іноді збереженню репродуктивного функціонування її організму.
У яких випадках слід видаляти матку?
При міомі в запущеній стадії зазвичай зберегти повністю матку не вдається, через що репродуктивні здібності пацієнтки зводяться до нуля. Тому потрібно діагностувати і лікувати недугу вчасно.
Дана патологія зазвичай зустрічається у пацієнток у віці близько 33 років, але буває, що мають її і молодші хворі, які не народили ще. У цьому випадку лікарі намагаються максимально зберегти її можливість через час завагітніти і народити.
Звичайно, видалення міоми матки лапароскопічним методом дозволяє виключити рецидив недуги, але ризик надалі не народити дитину занадто високий, тому найчастіше до даної радикальної мірою вдаються тільки жінки в клімактеричному віці. Це пов`язано з тим, що деякі жінки хочуть народити і в 35 років, а період менопаузи настає як у 45 років, так і набагато пізніше або набагато раніше, все залежить від самого жіночого організму. Позитивною стороною операції в період менопаузи є загальне поліпшення стану жінки і виключення розвитку ракових утворень в матці.
Наслідки можуть виникнути після будь-якої проведеної операції на органах малого таза. У деяких випадках потрібно гістеректомія, після якої жінка назавжди втрачає дітородну здатність. Менструація у неї теж назавжди припиняється. Іноді розвивається остеопороз і опущення матки.
Залежно від того, що крім матки при гістеректомії потрібно видалити, виділяють кілька видів даної операції:
- при призначенні субтотального виду гістеректомії матку ампутують, зберігаючи її шийку;
- коли призначена тотальна операція (її називають екстирпацією матки), орган видаляють разом з шийкою;
- при гістеросальпінгооваріектоміі видаляють матку разом з яєчниками і трубами;
- коли призначається радикальний метод операції, хірурги здійснюють видалення матки не тільки з трубами і яєчниками, але і з її шийкою, верхній вагінальної частиною і лімфовузлами.
Не завжди потрібне видалення дітородного органу, іноді може знадобитися порожнинна операція у вигляді міомектомії, що дозволяє зберегти матку і усунути фіброми.
Які особливості проведення інших видів операцій?
Доцільно проводити дану операцію при:
- анемії, видалити яку не вдається медикаментозним способом;
- сильних болях і почутті тиску в області низу живота, що не усуваються після тривалої медикаментозної терапії;
- фіброма, що спровокували деформацію маткової стінки (дана недуга здатний провокувати викидні або безпліддя).
Тобто хворий повинен усвідомлювати, що до хірургічного втручання вдаються лише при неможливості усунути недуга гормонотерапией або лікуванням іншими препаратами і що не завжди потрібно радикальна операція. Чим менше міома, тим вищі шанси зберегти частково або повністю дітородний орган.
Також підставою для такого роду терапії є великі вузли міоми і сильне маткова опущення, обов`язково її роблять при стрімкому зростанні пухлини, перекруте ніжки, кровотечах, стисненні поруч знаходяться органів і озлокачествлении пухлини.
Метод екстирпації також більш раціонально виконувати, адже шийка матки впливає на роботу всіх органів малого таза.
Для визначення необхідності в ампутації матки лікар призначає гістологічне дослідження для виявлення наявності атипових клітин і вузлів міоми. Якщо виявлена кіста на шийці матки, виключають онкологічне пошкодження органу і призначають дослідження.
Подібні діагностичні дії виконуються і для маткових придатків, їх нормальний стан дозволяє виключити їх видалення при оперуванні міоми. Якщо до дослідження у жінки спостерігалися кровотечі і сильні болі, питання про видалення придатків при оперуванні міоми також повинен бути розглянутий.
Лапаротомія - ще один вид порожнинної операції, після проведення якої можуть бути сильно виражені наслідки, тому до даного методу оперування вдаються тільки в дуже рідкісних випадках. Зазвичай показанням до даної операції є наявність надмірно великих вузлів і великої кількості утворень.
При лапароскопії маніпуляція здійснюється шляхом проколів стінок. Цей метод є менш травматичним, а тому час на реабілітацію пацієнта стає значно менше в порівнянні з лапаротомією і іншими видами смугових операцій.
Коли міома не досягнула великих розмірів, травмування черевної стінки можна уникнути. В цьому випадку роблять через канал шийки гистероскопию.
Які дії виконуються на постоперационном рівні?
Абсолютно всі операційні і перші післяопераційні дії виконуються в стаціонарному режимі. У цей час прооперована знаходиться під наглядом лікарів, що дозволяє своєчасно виявити будь-які постопераційні ускладнення.
Під час перебування в стаціонарі жінці призначає лікар препарати для зняття больового синдрому і поліпшення загального стану. Жінка не повинна нав`язувати собі думки про те, що у неї можуть виникнути ускладнення, так як у кожної представниці прекрасної статі організм індивідуальний.
Після операції вона не повинна протягом декількох місяців носити важкі предмети, перепрацьовувати, перегріватися і перемерзати. За умови збереження органу жінка повинна не менше 2 разів на рік звертатися за консультацією до гінеколога для профілактики кіст, поліпів і інших патологій.