Особливості лікування кокової флори у жінок
Кокковая флора в мазку піхвового вмісту присутній постійно. Однак в деяких випадках вона вимагає до себе особливої уваги і є приводом для призначення лікування. Лікування кокової флори у жінок проводиться в тому випадку, коли велика кількість цих мікроорганізмів виявляється піхвових на тлі запалення. Як правило, в цьому випадку ставиться діагноз "неспецифічний кольпіт".
Коли коки стають небезпечними
Коки - це мікроорганізми з групи бактерій. Їх форма нагадує форму зерняток рису або перлової крупи, тому і назва цих мікробіоти в перекладі з давньогрецької означає "зерно". Багато представників цієї групи бактерій входять до складу так званої умовно-патогенної флори, тобто присутні в організмі людини постійно, але при створенні певних умов можуть ставати причиною запального процесу.
Велика кількість кокової флори населяє кишечник, шкірні покриви, піхву у жінок. Значно зростає кількість цих бактерій у піхвовому секреті жінки після того, як у неї знижується або припиняється вироблення естрогену - гормонів яєчників, які сприяють створенню умов, сприятливих для розмноження лактобактерій. Лактобактерії - це природні антагоністи коків, і при зменшенні кількості перших найчастіше збільшується чисельність друге.
У нормі в піхві здорової жінки виявляються такі представники кокової флори, як:
- пептококки;
- пептострептококки;
- епідермальний стафілокок;
- сапрофітний стафілокок;
- золотистий стафілокок;
- мікрокок варіанса;
- стрептококи групи В;
- гемолітичний стрептокок;
- зелений стрептокок.
Можливо виявлення і інших мікробіоти. До тих пір, поки їх кількість незначна, а імунна система організму справляється зі своїми функціями, активного росту і розмноження бактерій не відбувається. Підтримується рівновага мікрофлори. Але при порушенні цієї рівноваги розвивається запальний процес, симптоми якого змушують жінку звернутися за допомогою до лікаря. Запалення в даному випадку носить неспецифічний характер, тобто викликається не епідеміологічно небезпечними мікроорганізмами (наприклад, що передаються статевим шляхом), а банальною флорою - тобто мікробіоти, які присутні в організмі постійно.
Передумовами для розвитку неспецифічного запалення піхви - кольпіту - служать:
- Гормональні порушення. Вони можуть стати причиною зменшення чисельності лактобактерій та інших представників корисної флори. Непрямим ознакою гормонального розладу служить нерегулярний менструальний цикл.
- Загальні соматичні захворювання, особливо інфекційні. Вони призводять до ослаблення імунної системи, що є передумовою для активізації умовно-патогенної мікрофлори.
- Механічні пошкодження слизової оболонки піхви, які послаблюють його захисні механізми.
- Нераціональне використання антибактеріальних засобів, яке призводить до порушення мікробіоценозу піхви та подальшої активізації банальної флори.
- Недотримання вимог особистої гігієни, що створює сприятливі умови для росту і розмноження умовно-патогенних і патогенних бактерій. Особливою живильним середовищем для мікроорганізмів є менструальні виділення, тому під час менструації потрібно особливо ретельне дотримання чистоти зовнішніх статевих органів. Певною мірою порушення рівноваги мікрофлори піхви і зростання патогенних бактерій сприяє нераціональне використання вагінальних тампонів.
- Алергічні реакції. Можуть виникати при використанні певних засобів особистої гігієни, при носінні синтетичної білизни.
Неспецифічне запалення може виникати і у чоловіків, в тому випадку, якщо його статева партнерка страждає неспецифічним клопотів.
Основні методи діагностики
Для постановки діагнозу лікар-гінеколог проводить опитування жінки, з`ясовуючи, які є суб`єктивні симптоми захворювання. Як правило, жінка скаржиться на:
- нетиповий характер вагінальних виділень: вони стають більш рясними, змінюють колір (часто набувають гнійний відтінок), супроводжуються неприємним запахом;
- дискомфорт в області піхви і зовнішніх статевих органів (свербіж, печіння);
- відчуття напруженості, важкості внизу живота;
- біль при статевому акті.
При огляді лікар виявляє велику кількість змінених в кольорі вагінальних виділень. Слизова оболонка передодня і самого піхви може придбати яскраво-червоний, малиновий відтінок. Можливо виявлення мелкоточечних крововиливів.
Важливо враховувати, що процес може носити і хронічний характер. Описана картина властива гострій стадії, а при хронічному перебігу хвороби вся симптоматика стає згладженої.
Основним методом діагностики в даний час є мікроскопічне дослідження мазків вагінального вмісту.
Мазки лікар бере під час об`єктивного огляду і завдає їх на предметні скельця. Після висушування і забарвлення лаборант підраховує кількість різних видів мікроорганізмів і клітин в представленому препараті. Велика кількість лейкоцитів, клітин епітелію і щедрою кокової флори в мазку служить підставою для постановки діагнозу "неспецифічний кольпіт".
Принципи ефективного лікування
Після постановки діагнозу лікар призначає найбільш ефективне лікування. Дуже добре, якщо для підбору ефективної терапії коки в мазку піхвового вмісту можуть бути перевірені на рівень чутливості до різних груп антибактеріальних препаратів. З цією метою використовується бактеріологічний посів вмісту піхви на живильне середовище. Після зростання колоній на різні проби препарату наносяться певні види антибіотиків, і по реакції мікроорганізмів виявляється ступінь їх сприйнятливості до даного препарату. Складається антибіотикограмою, на підставі якої лікар і призначає лікування.
Антибактеріальні препарати - основний засіб, яке дозволяє впливати на причини появи запалення, тобто на активізувалися представників мікрофлори піхви. Можуть призначатися антибіотики для системного застосування (у вигляді таблеток і розчинів для ін`єкцій) і для локального впливу (у вигляді вагінальних свічок і таблеток). Допускається поєднання двох видів препаратів.
Додатково призначаються антигістамінні препарати, які допомагають усунути симптоми хвороби, і імуномодулятори, що стимулюють роботу імунної системи.
Після лікування багато фахівців рекомендують провести курс лікування пробіотиками, що сприяє відновленню вагінальної флори. Прибуток - це профілактика молочниці і інших грибкових захворювань, які можуть розвиватися після закінчення антибактеріальної терапії.
Можливо лікування кольпіту без застосування антибактеріальних препаратів, тобто за допомогою антисептиків розчинів. В цьому випадку піхву спринцюйтеся розчином антисептика (зокрема водним розчином хлоргексидину), після чого в піхву вводиться тампон, просочений сумішшю лактобацил. Лактобацили знищують інфекцію, що залишилася після антисептичної розчину. Курс лікування становить 7 - 10 днів.
При виникненні неспецифічного кольпіту на тлі гормонального дисбалансу необхідно провести заходи, спрямовані на корекцію гормонального фону. Так, жінкам в передклімактеричному періоді або клімаксі призначаються естрогенвмісні препарати, а жінкам репродуктивного віку можливе призначення гормональних контрацептивів. Усунення причини порушення балансу флори - один із заходів профілактики можливих рецидивів хвороби.