Збільшений - не означає добре
Хоч йод в нашому організмі міститься і в невеликих кількостях (ця цифра становить близько 25 мг), важко переоцінити роль цього мікроелемента. Велика частина його йде на синтез гормонів щитовидної залози, які, як ми вже знаємо, грають найбільшу роль в обміні речовин. Тому при нестачі йоду розвивається специфічне захворювання - ендемічний зоб.
Ендемічний зоб - захворювання, при якому збільшується в розмірах щитовидна залоза, в основі цього збільшення лежить дефіцит йоду, і виникає воно в ендемічних по йоду місцевостях (тобто де природне кількість йоду в ґрунтах та воді невелика).
Крім того, на розвиток ендемічного зобу впливають недостатнє надходження з їжею білків, вітамінів, різні інфекції, інтоксикації ослабляють організм. Свою лепту вносять і, так звані, зобогенні агенти, до яких відносять солі цинку, кобальту та ін.
Через нестачу йоду щитовидка не зможе синтезувати нормальна кількість гормонів. І в крові їх кількість буде нижче нормального. І тут на повну котушку включається принцип зворотного негативного зв`язку - так як гормонів мало, то йде напрацювання тиреотропного гормону, стимулюючого щитовидку. Від цього впливу вона збільшується в розмірах і тимчасово компенсує недолік йодтиронінів.
Щитовидна залоза може збільшуватися по-різному. Може розвинутися дифузний зоб, коли рівномірно збільшені обидві її частки. Є ж інший варіант, коли формується збільшений вузол в товщі нормальної тканини (вузловий зоб).
Також і функціонально можна виділити три типи діяльності щитовидки. Це все нам відомі гіпо-, гіпер-, і еутіероз. Найбільш поширеним на тлі ендемічного зобу є еутиреоїдного стан щитовидної залози.
прояви
Отже, основна причина ендемічного зобу ясна, фактори, «допомагають» йому розвинутися, теж відомі. Розглянемо, як проявляється ця патологія.
На початковому етапі, коли тільки-тільки має місце нестача йоду, будуть відзначатися зовсім незначні прояви гіпотиреозу:
- Головний біль;
- Загальна слабкість;
- Незначною мірою стомлюваність;
- Незначні перебої в роботі серця.
Дані симптоми відзначаються ще при нормальних розмірах залози.
У вже більш пізній стадії щитовидка починає збільшуватися в розмірах, тобто вступають в силу класичні прояви ендемічного зобу. І на цій стадії захворювання превалює компресійний синдром, що характеризується здавленням органів шиї. Тому пацієнта турбують:
- дискомфорт при ковтанні;
- періодичні напади кашлю;
- іноді задухи.
діагностика
І, як правило, саме вже виражений косметичний дефект або труднощі в диханні і ковтанні змушують пацієнта звернутися до лікаря.
Якщо випадок запущений, то лікаря вистачає одного погляду на шию пацієнта, щоб припустити захворювання. І ось на підставі візуальних, а також пальпаторно даних існує класифікація ендемічного зобу (та й взагалі зоба) за ступенем вираженості.
| Cтепень | характеристика |
|---|---|
| 0 | зоба, як такого, немає (розмір кожної частки відповідає розміру дистальної фаланги великого пальця обстежуваного) |
| I | пальпується збільшена щитоподібна залоза, але не видна при звичайному положенні шиї |
| II | чітко видно збільшена область шиї в проекції щитовидки (явний зоб) |
Діагностика ендемічного зобу грунтується на даних, отриманих при опитуванні пацієнта (анамнез), клінічних симптомах захворювання, лабораторних та інструментальних результатах дослідження.
Отже, при опитуванні пацієнта важливо з`ясувати місце його проживання (для ендемічного зобу це принципово важливо), раціон харчування, житлово-побутові умови. Потрібно запитати, чи були в анамнезі захворювання щитовидної залози, а також хворіли ендемічним зобом родичі, і по якій лінії (так як в розвитку цього захворювання відіграє роль спадкова схильність).
Пальпаторне дослідження дозволяє визначити приблизну ступінь збільшення щитовидної залози і тим самим визначити ступінь вираженості зоба. При виявленні будь-яких змін в структурі залоз призначається ультразвукове дослідження.
Цей метод дозволяє «побачити» розміри, форму, структуру щитовидки, її співвідношення з іншими органами шиї, а також визначити обсяг кожної з часткою і сумарно всієї залози.
У чоловіків обсяг щитовидки вважається нормальним, якщо він не перевищує 25 мл, у жінок - 18 мл.
При атипової розташуванні зоба, наприклад, загрудинном (а таке буває при внутрішньоутробному порушенні закладки щитовидної залози), проводять радіоізотопне сканування для визначення найбільшої активності вузлів в тканини. І при цьому положенні така найбільша активність буде визначатися за грудиною.
За допомогою лабораторних досліджень визначають кількість гормонів Т3 і Т4, рівень яких при різних функціональних станах буде різний (при супутньому гіпотиреозі знижений, гіпертиреозі - підвищений і не змінений при еутиреозу).
Своє слово в діагностиці може сказати і рентгенографічне дослідження, яке призначається при зобі великих розмірів з особливо вираженими ознаками компресії поруч розташованих органів.
лікування
Пацієнти з діагнозом «ендемічний зоб» повинні бути поставлені на облік і негайно піддані лікувальним заходам. При початковому ступені збільшення призначаються препарати йоду, а також дієта, збагачена продуктами з високим вмістом йоду. Споживання препаратів йоду щодня в фізіологічної дозі дозволяє повністю загальмувати збільшення залози. Окремо або в складі з йодними препаратами використовується препарат левотироксин, особливо при гіпотиреоїдного стані (як компонент замісної терапії).
У разі зоба великих, вірніше навіть гігантських, розмірів, що супроводжується здавленням органів шиї, єдино правильним рішенням буде оперативне втручання. Метод полягає в резекції вузла або всієї дифузно збільшеної залози.
Таким чином, якщо лікування розпочато вчасно, весь комплекс симптомів при ендемічний зоб може нівелюватися. І в разі початкових змін достатньо лише монотерапії препаратами йоду.
У разі ігнорування початкових симптомів захворювання, ендемічний зоб може привести до досить неприємних наслідків. Так, можуть виникнути ускладнення:
- Здавлення органів шиї (стравохід, трахея, судини, нерви);
- Запалення збільшеною щитовидної залози;
- Формування «зобного серця» (стискаються судини, що відходять від серця, і через це розширюються праві відділи серця);
- Переродження злоякісного характеру (трансформація в рак).
профілактика
Зараз проводиться активна профілактика ендемічного зобу. Особливо широкі масштаби вона приймає в ендемічних по зобу районах.
Масова профілактика полягає в йодування солі та подальший продаж її населенню. Також проводиться продаж продуктів, багатими йодом.
Групову ж профілактику ендемічного зобу проводять шляхом використання антіструміна (препарат йодиду калію). Такого роду профілактика має місце в колективах з високою щільністю скупчення людей, зокрема, дітей (дитячих садах, школах), також вона проводиться серед вагітних жінок. Дозування антіструміна в кожній конкретній віковій групі різний, в залежності від потреби організму в йоді.
Індивідуальну профілактику також можна проводити антіструміном, але тільки за призначенням лікаря під контролем рівня йоду в сечі, а також збагаченням свого раціону йодованими продуктами.
Ендемічний зоб з тих захворювань, що вимагають постійного контролю навіть після лікування. Тому, як зазначалося вище, люди, які перехворіли зобом, повинні бути поставлені на облік для динамічного спостереження за ними.
