Етапи розвитку гострого і хронічного маститу

Гостре запалення тканин молочної залози, що виникло внаслідок лактостаза і приєдналася інфекції, називають гострим маститом. Цей стан характеризується вираженим больовим синдромом, набряком і набуханням грудної залози, клінікою загальної інтоксикації організму жінки.

Сучасна медицина виділяє такі основні форми захворювання:

• Гострий післяродовий мастит;
• Плазмоцитарна мастит;
• Містить новонароджених;
• Хронічний мастит молочної залози.

Найпоширенішим і небезпечним для здоров`я жінки є післяпологовий мастит.

післяродовий мастит

Можливість встановлення правильного діагнозу при цій патології не викликає ускладнень. Особливості скарг і клінічного перебігу самі говорять про наявність маститу.

Труднощі з діагностикою можуть виникнути при наявності у хворої початковій стадії серозного маститу. Незначні місцеві зміни в молочній залозі не дозволяють правильно і своєчасно виставити діагноз. Труднощі з діагностикою виникають і при наявності у хворої стертих форм вузлового та інфільтраційної-гнійного маститу. Відсутність симптомів інтоксикації при цих формах часто вводить в оману клініцистів.

Основним методом діагностики залишаються клінічні лабораторні аналізи крові, її білковий склад, електроліти. Бактеріологічні дослідження молока і гною з ураженої залози так само дають можливість оцінити ступінь розвитку процесу і дозволяють виробити правильну лінію антибактеріальної терапії. У процесі лікування бактеріологічний контроль проводиться 2-3 рази на тиждень.

Важливе значення при визначенні стадії захворювання і вираженості процесу мають цитологічне дослідження секрету молочних залоз, визначення кислотності молока, що виробляється.

Одним з провідних методів діагностики форм маститу в даний час є УЗД-дослідження молочної залози. За допомогою цього методу лікарі-функціоналістів визначають наявність кіст в залозі, визначають стадію процесу, порівнюють Ехогенності здорової і хворої грудей, що сприяє контролю якості лікування. Так само цей метод дозволяє проводити під контролем зору через шкірних біопсію молочної залози.

хронічний мастит

Під хронічним маститом мається на увазі хронічна патологія молочної залози. Цей стан може проявлятися двома формами: хронічний гнійний мастит і хронічним плоскоклітинний маститом.

Хронічний гнійний мастит є наслідки не адекватного лікування серозно-гнійної форми гострого маститу і характеризується періодичним виникненням вогнищ запалення в молочній залозі. Даний вид маститу вимагає хірургічного втручання, ретельної санації молочних проток і призначення відповідної антибактеріальної терапії. Як і всі запущені процеси, перебіг цього захворювання відрізняється тривалістю і вимагає значних зусиль при лікуванні. Вихід, при правильно підібраній тактиці лікування, в основному сприятливий.

Хронічний плоскоклітинний мастит не має гнійної складової і характеризується зміною шкірного покриву молочної залози. Особливістю цього захворювання є необхідність ретельної диференціальної діагностики з онкозахворюваннями молочної залози. У 15% -20% випадків цей процес вимагає хірургічного втручання, що включає в себе секторальну резекцію молочної залози з цитологічним дослідженням отриманого препарату. Варіант переродження плоскоклітинного маститу в рак, за даними літератури, становить приблизно 25% -30%.

Профілактика виникнення маститу

Профілактика виникнення маститу різної етіології у породіллі повинна починатися ще на рівні жіночої консультації, де в школі матерів жінку готують до майбутніх пологів і процесу годування. Основна увага приділяється різним фізичним вправам, дають рекомендації по догляду за молочними залозами в період вагітності і годування, знайомлять з технікою зціджування. Крім цього, фахівці жіночої консультації ретельно відбирають групу ризику по виникненню проблем з грудьми після пологів. Сюди відносять жінок, які мають в анамнезі подібні проблеми, вікових вагітних, майбутніх мам з соціально неблагополучних сімей.

У стаціонарі основний упор робиться на санітарно-гігієнічний режим і проведення комплексу різних протиепідемічних заходів.

У домашніх умовах контроль за станом молочних залоз жінка проводить самостійно або за допомогою патронажної сестри. При виникненні будь-яких передумов виникнення маститу необхідно відразу ж звернутися за консультацією до фахівця.