Симптоми і наслідки тромбофлебіту
В загальному аналізі виявляється лейкоцитоз і прискорена швидкість осідання еритроцитів.
Біохімічні тести дозволяють виявити схильність до підвищеної згортання (по коагулограмме), порушений білковий склад. Подібні аналізи допомагають виявити основне захворювання, що призвело до тромбофлебіту.
Тому завжди вивчають ЕКГ, УЗД печінки, рентгенографію грудної клітини.
З метою уточнення ступеня ураження застосовуються апаратні методи діагностики тромбофлебіту:
- ультразвукова ангіографія дозволяє розглянути, наскільки порушена форма і структура вен;
- ультразвуковадоплерографія встановлює швидкість кровотоку на ураженій ділянці венозної системи;
- флебосцінтіграфія проводиться за допомогою контрастної речовини, що містить ізотопи, методика важлива для оцінки кровотоку;
- флебографія (метод пов`язаний з введенням йодовмісного препарату в венозний русло, що дозволяє розглянути контури глибоких вен).
- в обласних судинних центрах для діагностики ускладнень (тромбозу великих судин) застосовують магнітно-резонансну томографію.
Проводиться УЗД судин
наслідки тромбофлебіту
Якщо захворювання добре піддається лікуванню, то тромб розсмоктується, флебіт припиняється, кровонаповнення по вені повністю відновлюється.
Позитивною динамікою вважається можливість каналізації тромбу (всередині непрохідною перепони утворюється вікно). Частково це відновлює кровопостачання.
Відрив і тромбоемболії в великі судини або порожнини серця можна припускати, але діагностувати вдається тільки на операційному столі. Клініка розвивається стрімко і найчастіше викликає летальний результат.
Своєчасна діагностика тромбофлебіту і його лікування дозволяють уникнути важких ускладнень. Важлива роль відводиться профілактиці при захворюваннях, пов`язаних із серцевою недостатністю.
