Як проводиться лапароскопія апендициту?
Лапароскопія апендициту - це нова методика видалення апендикса.
Зараз лапароскопія застосовується досить часто, так як у неї є кілька важливих переваг перед відкритою порожнинної операцією.
Переваги лапароскопії апендициту
Є щасливі люди, які до кінця життя так і не дізнаються, з якого боку знаходиться апендикс.
Але ті, кому не так пощастило, знають, що цей червоподібний відросток знаходиться в черевній порожнині справа і, коли запалиться, дуже сильно болить.
Запалення апендикса називається апендицит. Апендицит не лікується консервативним способом.
Хворому потрібна термінова хірургічна операція, після якої на животі справа залишається помітний шрам. У медицині класична операція з видалення апендициту називається апендектомія.
Під час апендектомії в черевній порожнині роблять розріз, через який видаляють запалений відросток. Відновлення працездатності після такої операції вимагає чимало часу.
На щастя, сьогодні при апендициті не потрібна складна операція, так як розроблена методика під назвою лапароскопія, що дозволяє видаляти апендикс без розрізання черевної порожнини.
Для цього досить зробити два невеликих отвори в черевній стінці. Через одне всередину вводять камеру на гнучкому оптоволоконному кабелі, що дозволяє хірургові контролювати хід операції.
Друге отвір потрібно для введення хірургічних інструментів для видалення відростка.
За допомогою лапароскопії можна не тільки швидко видалити апендикс, а й з великою точністю діагностувати гострий і хронічний апендицит.
Діагностична лапароскопія дає лікареві можливість оглянути частину черевної порожнини зсередини, не розкриваючи її. Якщо видно, що апендикс не запалені, то це означає, що причина болю в іншому.
Причиною може виявитися позаматкова вагітність, кіста яєчника і інші захворювання черевної порожнини. Всі вони піддаються діагностуванню за допомогою лапароскопії.
У методу є важливі переваги перед традиційною апендектомії:
- укорочений післяопераційний період;
- швидке відновлення перистальтики кишечника;
- після операції хворий не відчуває сильного болю;
- не потрібно довго перебувати в стаціонарі;
- косметичний ефект;
- зменшення числа і сили ускладнень;
- короткий період непрацездатності.
Показаннями для видалення червоподібного відростка за допомогою лапароскопії служать:
- складності з постановкою діагнозу, коли протягом декількох годин не вдається підтвердити або спростувати гострий апендицит;
- необхідність видалення відростка при ожирінні високого ступеня, що вимагає сильне розсічення черевної стінки;
- цукровий діабет - у таких пацієнтів існує високий ризик післяопераційних ускладнень гнійного характеру;
- бажання пацієнта видалити апендикс без залишення помітного шраму на животі.
Проведення лапароскопії апендициту
Лапароскопія апендициту проходить під загальним наркозом. Підготовка до операції займає близько двох годин. За цей час хворому проводять інфузійну терапію, вводять заспокійливі препарати і антибіотики, готують потрібну ділянку шкіри до операції.
Якщо апендицит гострий і немає сумнівів у діагнозі, то підготовчий період повинен займати якомога менше часу.
Під час лапароскопії пацієнт лежить на спині, злегка повернувшись вліво. Це положення призводить до того, що сліпа кишка зміщується в бік печінки, а апендикс стає доступнішим для лікарських маніпуляцій.
Відео:
Поверхня живота обробляють дезінфікуючими засобами і роблять два розрізи невеликого розміру. Один отвір буде розташовано в правому підребер`ї, інше - в районі лобка.
У припупкову область вводять голку, через яку в черевну порожнину вводять вуглекислий газ. Такий прийом дозволяє лікарю краще бачити те, що відбувається під час операції.
Потім через розріз в живіт вводять лапароскоп і проводять детальний огляд органів. Під час огляду визначають, чи є перитоніт і який ступінь його поширення.
Щоб операція пройшла успішно, під час огляду важливо визначити форму і розташування червоподібного відростка, чи є в ньому морфологічні зміни.
За результатами огляду лікар вирішує, чи можливе проведення операції лапароскопічним доступом або ж потрібно переходити до стандартної апендектомії.
Одним з переваг лапароскопії є невисока вірогідність ускладнень. Але все ж під час цієї операції можуть виникнути певні складнощі, найнебезпечнішим з яких є перфорація сліпої кишки.
Якщо під час проведення лапароскопії лікар побачить, що виникла загроза кровотечі або прориву кишечника, то він перейде на традиційну операцію.
Короткий післяопераційний період - одна з переваг лапароскопії. Коли лапароскопія закінчиться, доведеться недовго дотримуватися постільного режиму: через добу після видалення апендициту можна вставати і вільно рухатися, не відчуваючи болю.
Їжу дозволяється приймати через добу після лапароскопії. У відновний період потрібна особлива дієта. У першу добу після перенесеного апендициту можна навіть пити.
Всі резерви організму в цей час спрямовані на відновлення від нанесених йому ран, а їжа і питво завадять йому впоратися з ушкодженнями.
На другу добу дозволяється пити і потроху є, потім дієта розширюється з кожним днем.
Дієта після апендициту включає в себе відварені рис і куряче м`ясо, протерті пюре з картоплі або гарбуза, нежирний бульйон, йогурт.
Через два дні вживання такої їжі дієта поповнюється прісними кашами та супами. Вони надають хворому сил і в той же час не навантажують кишечник. Дієта допускає додавання в суп свіжою пряною зелені (петрушки, кропу).
У напоях пацієнт не обмежується. Дієта на подальший відновний період включає в себе соки, компоти, чай, морси, киселі. Напої не повинні бути покупними - все соки і морси потрібно готувати самостійно.
Через добу у пацієнта видаляють дренаж, а через три доби він зможе покинути стаціонар. Відновлення піде швидше, якщо використовувати в цей період фізіотерапевтичне лікування.
Потрібно бути готовим до того, що після апендициту лікар може призначити гормональні препарати. Фізичне навантаження доведеться обмежити протягом двох місяців після лапароскопії.
Лікування апендициту за допомогою лапароскопії вважається вельми безпечним способом.
Щоб швидше приступити до звичайного життя і не отримати післяопераційних ускладнень, необхідно приймати призначені лікарем медикаменти і дотримуватися правильного режиму харчування і фізичної активності.